Skip to content

Заперечення на пояснення Міністерства фінансів АР Крим

14.11.2010

Заперечення на пояснення Міністерства фінансів АР Крим

В провадженні Центрального районого суду м. Сімферополя  знаходиться адміністративна справа

№ 2-а-867/09, від 07.07.2009 р., розпочата за моїм адміністративним позовом  про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Центрального районної Ради  м. Сімферополь  (далі – Відповідач) неправомірними щодо виплати допомоги  при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та стягнення заборгованості по виплатах.

 

На пояснення Міністерства фінансів АР Крим, залученого до справи в якості третьої особи,  маю відповісти наступне:

  1. Щодо посилання Міністерства фінансів на норми Закону України «Про Державний бюджет», як норми закону, який має найсильнішу юридичну силу при визначенні розміру допомог, та ст. 95 Конституції України, як на підставу для відмови виконувати вимоги законів України щодо надання належного розміру допомог:

Стаття 95 Конституції України встановлює верховенство та пріоритетність Закону про Державний бюджет України і визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.   

Встановлений частиною 2 статті 95 Конституції України, частиною 2 статті 38 Бюджетного кодексу перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним. А оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України та Бюджетному кодексі України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України у тому числі Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

У рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) Конституційний Суд визначив, що метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.

Зокрема, Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Тобто, наділивши осіб, які мають дітей віком до трьох років вищезазначеною соціальною гарантією, держава взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити їм належний матеріальний рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму. Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами, в тому числі і Управлінням праці та соціального захисту населення Центральної  районної ради м. Сімферополя. Проте, останнім соціальні гарантії не додержуються. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Відповідно до частин 2,3 статті 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їм.

Таким чином, будь-які закони та нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини стосовно прав та свобод громадян, у тому числі Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, Закон України «Про державну допомогу сімям з дітьми», Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 мають відповідати вимогам Конституції та ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Тлумачення ст.95 Конституції вже неодноразово надавав Конституційний суд України в своїх Рішеннях, в тому числі в рішеннях №6/рп/2007 від 09.07.2007 р., №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., та №26-рп/2008 від 27.11.2008 р. про які вже зазначено в Адміністративному позові.

Ці позиції полягають у тому, що: „закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України“ (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення № 6-рп/2007); „законом про Держбюджет не можна вносити змiни до iнших законiв, зупиняти їх дiю чи скасовувати їх, оскiльки з об’єктивних причин це створює протирiччя у законодавствi, i як наслiдок – скасування та обмеження прав i свобод людини i громадянина.

У разi необхiдностi зупинення дiї законiв, внесення до них змiн i доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремi закони“ (абзаци третiй, четвертий пiдпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2008).

Тобто відповідно до Конституції Закон про Державний бюджет України ґрунтується на діючих законах, а не змінює їх (закони) з метою зменшення видаткової частини бюджету.

Міністерство фінансів посилається на норми Закону України Про державний бюджет, як норми закону, який має найсильнішу юридичну силу, проте як вбачається з вищезазначених Рішень Конституційного Суду України всі норми Закону України Про державний бюджет, якими змінюються норми інших законів України є неконституційними.

 

Цитую Рішення Конституційного Суду України №6/рп/2007 від 09.07.2007 р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р:

«5.  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли ВНАСЛІДОК дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.»

Цитую Рішення Конституційного Суду України №26-рп/2008 від 27.11.2008 р.:

«3.  Рiшення Конституцiйного Суду України є обов’язковим до виконання на територiї України, остаточним i не може бути оскаржене.»

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Одже, встановлення Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 розміру виплат допомоги по догляду за дитиною в меншому розмірі, ніж передбачено ст.13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених зазначеним Законом.

Згідно з абзацом 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Одже, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Приймаючи до уваги, що Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 та Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 не відповідають ст.13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд зобов’язаний застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто, Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

  1. Щодо посилання Міністерства фінансів на те, що проведення виплати допомоги у підвищених розмірах відповідно до вимог Рішень КСУ від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 можливе тільки у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та збільшення видатків на виплату державної допомоги:

Відповідно пп.3 п.1 ст.22, ст. 102 Бюджетного Кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» головні розпорядники коштів місцевих бюджетів:

– ведуть персоніфікований облік отримувачів допомоги сім’ям з дітьми;

– щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми і надсилають їх фінансовим органам виконкомів міських рад.

Тобто Відповідач є головним розпорядником коштів,  передбачених на виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (цитую):

«Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

При цьому зобов’язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.»

Ті ж сам і вимоги відтворені в ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік.

Тобто, ні у 2007, ні у 2008, ні у 2009 роках не є бюджетним порушення облік спірних допомог в розмірі, визначеному ст.ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та нормами статей Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими встановлено розмір прожиткового мінімуму.

Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», передбачений механізм коригування асигнувань з Державного бюджету України та погашення кредиторської заборгованості місцевих бюджетів щодо відповідних догомог. Що в об’єднанні з вищевказаними ст. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є достатнім для призначення та надання допомог у належному розмірі.

Посилання Відповідача на відсутність змін до Закону України Про Державний бюджет України щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомог, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», як обґрунтування неможливості сплачувати допомогу в належному розмірі є неналежним. Оскільки Відповідач зобов’язаний був самостійно надіслати фінансовому органу виконкому міської ради уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми з метою корегування обсягів субвенцій на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми в гарантованих Конституцією та Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірах.

Облік допомог в розмірі, визначеному ст.ст.13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та надіслання такої інформації для збільшення обсягів субвенцій є обов’язком Відповідача.

Також, звертаю увагу Суду, що відповідно до п. 2 ст. 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.»

Таким чином, ствердження Мінфіна, що (цитую): «и УТСЗН, и Министерство финансов в данном вопросе являються лишь  исполнителями, которые свои обязанности исполнили в полном объёме», та посилання на відсутність фінансування та недостатність нормативно-правових актів для призначення та надання допомог у належному розмірі не відповідають дійсності. На підставі вищевказаного

ПРОШУ СУД:

  1. Долучити до справи мої письмові пояснення.
  2. Задовольнити мої позовні вимоги  у повному обсязі.

 

Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: