Skip to content

Адміністративна деліктологія та адміністративна деліктність

21.01.2010

Адміністративна деліктологія є складовою частиною більш загальної науки деліктології, покликана вивчати три групи незлочинних правопорушень: по-перше, ті порушення, які допускають працівники апарату органів виконавчої влади у процесі виконання своїх обов’язків; по-друге, порушення громадян, що тягнуть за собою заходи адміністративної відповідальності; по-третє, це порушення, які допускають установи, організації, підприємства, що тягнуть за собою примусові адміністративні заходи. Питання адміністративної деліктології та адміністративної деліктності вивчали досить змістовно О.І.Остапенко, Є.В.Додін, І.П.Голосніченко, М.М.Дорогих, С.В.Ківалов та ін.
Адміністративна деліктологія – це сукупність знань про адміністративні делікти і деліктність як масове негативне явище, що містить в собі детермінанти протиправної поведінки делінквента, їхньої особистості з метою вироблення і використання адекватних заходів для протидії
адміністративним правопорушенням.
Предметом адміністративної деліктології є: делікатність як конкретне, так і загальне негативне явище, детермінанти протиправної поведінки порушників, особистість порушника і механізм протиправної його поведінки. Іншими словами предметом адміністративної деліктології є:
1) феноменологія адміністративної деліктності – це її характеристика, класифікація, внутрішні закономірності та
тенденції;
2) етиологія – причини та умови, які сприяють її існуванню;
3) профілактика адміністративної деліктності як цілого, так і складових її частин.
Методологічно всі дослідження у сфері адміністративної деліктології прийнято поділяти на чотири основні напрями:
– аналіз характеру вчинених правопорушень, їхня масштабність,
динаміка розвитку;
– дослідження причин конкретних правопорушень і умов, що їм сприяють;
– вивчення особистості правопорушника;
– розробка заходів щодо запобігання правопорушенням.
Функції адміністративної деліктології:
– прогностична (встановлення тенденцій деліктності в цілому,
окремих її видів, її екології, топографії, географії поширення);
– пояснювальна (розкриття сутності адміністративної деліктності, її внутрішніх законів, вплив на стан правопорядку у країні);
– синтезуюча (інтегруюча), яка полягає в упорядкуванні накопичення емпіричного матеріалу, виявлення у ньому закономірностей та
зв’язків.
Система адміністративної деліктності – це її внутрішня структура. У системі адміністративної деліктності прийнято виділяти Загальну та Особливу частини.
До Загальної частини адміністративної делікатності відносять знання про природу, структуру, екологію, динаміку, географію, топографію

адміністративної делікатності, про її причини, засоби та методи набуття знань,
а також про засоби профілактики адміністративній делікатності.
До Особливій частині дається деліктологічна характеристика сукупності та закономірностей окремих видів проступків, що класифікуються за різними критеріями: за родовим об’єктом посягання, за особливостями демографічних властивостей правопорушника тощо, а також вивчення причини та умов, що сприяють вчиненню окремих проступків. Й, із урахуванням цього,
розробляються рекомендації щодо їх профілактики.
Адміністративна деліктологія – це наука теоретико-прикладна. Її вивчають як теорію, і в той же час висновки, сформульовані за підсумками вивчення, використовуються на практиці (зорієнтовані на практичну діяльність уповноважених осіб).
Методи адміністративної деліктології: конкретно-соціологічні
(опитування, експертних оцінок, вивчення документів, анкетування, інтерв’ювання), статистичні, історичні, демографічні, психологічні, кібернетичні, логічні (класифікації, порівняння, абстрагування тощо).
Адміністративна деліктність – це сукупність адміністративних деліктів (проступків), які вчинені у певному географічному просторі, у певний період часу.
Ознаки адміністративної деліктності:
– стан (рівень) адміністративної деліктності – це кількість проступків в абсолютних цифрах або ж у відносних показниках. Стан адміністративної делікатності може виражатися в коефіцієнтах або індексах, тобто показниках притягнутих до адміністративної відповідальності осіб по відношенню до певного числа осіб (жителів, співробітників тощо).
– структура адміністративної деліктності – це якісна сторона
адміністративної делікатності, сукупність проступків, які відрізняються за різними критеріями. Серед найпоширеніших критеріїв, які обираються для визначення структури адміністративної деліктності, зустрічаються: родовий об’єкт посягання, заходи відповідальності, які передбачаються за вчинення, форма вини, суб’єкт проступку тощо.
– динаміка – зміни кількісних та якісних показників адміністративних деліктів в цілому за певний період часу (рік, квартал тощо). Для визначення
динаміки адміністративної деліктності використовується два способи – базисний (коли за основу обираються данні певного року і вони послідовно порівнюються із показниками всіх інших років) та ланцюговий (коли визначаються зміни у показниках поточного року по відношенню до попереднього).
– екологія – вплив клімату, зони проживання особи на її поведінку;
– топографія – місце вчинення проступку.

Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: